Плацентарна дисфункція у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності: діагностика і тактика ведення

Автор(и)

  • Ілона Кошова Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Ключові слова:

плацентарна дисфункція, ретрохоріальна гематома, І триместр, діагностика, тактика ведення

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-03-2
УДК 618.177-089.888.11-06:616-053.31-036.1

Мета дослідження: зниження частоти плацентарної дисфункції та перина-тальної патології у жінок із різними формами ретрохоріальних гематом напідставі вивчення клініко-інструментальних та лабораторних досліджень,а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Матеріали та методи. У дослідження, що проводилось у два етапи, було включено 140 вагітних у терміні з 6 тиж гестації і до розродження. На першому етапі було виділено три групи жінок, на підставі результатівклінічного обстеження і даних ультразвукового дослідження: 60 вагітних жінки з рецидивуючою ретрохоріальною гематомою (1-а група); 50 вагітних з ретрохоріальною гематомою, яку виявляли лише на ранніх термінахвагітності (6–12 тиж включно) (2-а група) і 30 проспек тивно обстежених пацієнток з неускладненою вагітністю, що не мають значимої екстрагенітальної патології і обтяжених чинників акушерсько-гінекологічного анамнезу(контрольна група). На другому етапі із 60 вагітних з рецидивуючою ретрохоріальною гематомоюбули виділені дві підгрупи: 1.1 і 1.2. До підгрупи 1.1 було включено 30 жінокв терміни гестації 20–40 тиж, вагітність в яких була проведена на підставіотриманих даних комплексного клініко-лабораторного і ехографічного об-стеження, із застосуванням підходу, що персоналізується, залежно від того,що переважає і супутніх етіопатогенетичних чинників з обов’язковим оформленням письмової інформованої згоди пацієнток. До підгрупи 1.2 увійшли 30 вагітних з рецидивом ретрохоріальної гематоми також обстежених згідно звизначеним дизайном із застосуванням всіх методів, але вагітність в яких ве-лася згідно з рекомендаціями МОЗ України.

Результати. Частота плацентарної дисфункції при рецидивуючій ретрохорі-альній гематомі становить 70,0%; при первинній – 30,0%; рівень ранніх форм (до 32 тиж) затримки розвитку плода становить 65,0% зі значним рівнем ІІ–ІІІступеня – 23,3%. Передчасне дозрівання плаценти при рецидивуючій ретрохоріальній гематомі становить 33,3%; при первинній – 16,0%. Ехо-ознаки мезенхимальної дисплазії і неоднорідності плаценти становлять відповідно 11,7%та 4,0%. При рецидивуючій ретрохоріальній гематомі частота маловоддя становить16,7% проти 4,0% при первинній; порушення кровотоку діагностуються у23,3% та 6,0%; у структурі всіх порушень кровотоку у 63,3% відбуваються уматковій артерії, у 30,0% – поєднано з порушенням пуповинного кровотоку. У5,0% тільки при рецидивуючій ретрохоріальній гематомі виникає декомпенсована плацентарна дисфункція з розвитком гострого дистресу плода.

Заключення. Використання удосконаленого нами алгоритму діагностичнихта лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту рецидивуретрохоріальної гематоми у 4,7 раза; її великий обсяг – у 3,9 раза; рівень передчасних пологів – у 2 рази; частоту плацентарної дисфункції та затримкирозвитку плода – у 6,5 раза, зменшити перинатальні втрати у 5,1 раза та по-передити декомпенсовану форму плацентарної дисфункції.

Біографія автора

Ілона Кошова, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ.

##submission.downloads##

Опубліковано

10.10.2022

Як цитувати

1.
Кошова І. Плацентарна дисфункція у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності: діагностика і тактика ведення. par [інтернет]. 10, Жовтень 2022 [цит. за 07, Жовтень 2025];2(3):10-5. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/82