Тактика лікування безпліддя у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-03-8
УДК 618.17/.5-02:618.145

Мета дослідження: зниження частоти порушень репродуктивної функції жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз на підставі вивчення нових аспектів патогенезу безпліддя, а також удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів залежно відваріантів поєднаної патології матки та грудних залоз.

Матеріали та методи. Лікування безпліддя у всіх пацієнток було проведеношляхом використання методів допоміжних репродуктивних технологій. До1-ї групи увійшли 90 жінок з дифузною дисплазією грудних залоз. Серед нихбуло виділено три підгрупи жінок з урахуванням наявності супутньої генітальної патології. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні,ехографічні, доплерометричні, кардіотокографічні, морфологічні, ендокрино-логічні, біохімічні та статистичні.

Результати. Провідними причинами безпліддя у жінок із поєднаною патологієюматки та грудних залоз є наявність поєднаних факторів (трубно-перитонеальний,ендокринний, матковий та чоловічий) – 48,9%; тільки матковий – 20,0% та ендо-кринний – 7,4%. У 23,3% випадках остаточно причини безпліддя не встановлені.У структурі порушень репродуктивної функції переважає вторинне безпліддя –53,3% порівняно з первинним – 46,7%.Основним методом лікування безпліддя у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз є оперативний, при цьому середня кількість операцій наодну жінку становить 1,5±0,7; у структурі переважає гістероскопія – 66,7% порівняно з лапароскопією – 20,0% та лапаротомією – 13,3%. Ефективність програм допоміжних репродуктивних технологій у жінок із по-єднаною патологією матки та грудних залоз не залежить від застосуваннярізних схем стимуляції яєчників, використання допоміжного хетчингу, а залежить від стану оваріального резерву та своєчасного використання ооцитівдонора. Сумарна ефективність лікування безпліддя у жінок із доброякісноюдисплазією грудних залоз становить 53,3%; при поєднанні з аденоміозом –33,3% та з лейоміомою матки – 30,0% відповідно.

Заключення. Використання удосконаленого алгоритму лікувально-профілак-тичних заходів у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз дозволяє суттєво зменшити частоту порушень репродуктивної функції.