Репродуктивна функція жінок після хірургічних методів лікування шийки матки

Анотація

Після деструктивних методів лікування шийки матки (ШМ) жінки входять у групу високого ризику щодо виникнення гестаційних ускладнень як одного з чинників репродуктивних втрат, що зумовлює соціальне значення проблеми.

Мета дослідження: провести порівняльний аналіз репродуктивної функції у жінок, які перенесли різні оперативні втручання на ШМ, вивчити вплив деструктивних методів лікування патології ШМ на перебіг вагітності для вдосконалення принципів допологового спостереження.

Матеріали та методи. Усі обстежувані жінки (n=201), які перенесли органозберігаючі операції (електроконізація, кріодеструкція, лазерна вапоризація або радіохвильова ексцизія) на ШМ з приводу дисплазії І–ІІІ ступеня, були розподілені на три групи: 1-а група (ретроспективна, n=114) – пацієнтки, в яких особливості менструальної і репродуктивної функції вивчались анамнестично; 2-а група (проспективна, n=57) – жінки, яких включено у дослідження одразу після хірургічного лікування; 3-я група (контрольна, n=30) – практично здорові жінки. Хворі порівняльних груп були співставні за віком (середній вік – 25,7±4,4 року) і перебігом патологічного процесу в ШМ.

Результати. У ході 5-річного дослідження було вивчено менструальну і генеративну функції у пацієнток після проведеного хірургічного лікування. Менструальна функція збережена в усіх пацієнток, але найчастіше жінки скаржились на альгодисменорею і появу кров’янистих виділень до і після менструації: найбільший відсоток – у жінок після електроконізації, найменший – після кріодеструкції, після лазерної вапоризації і радіохвильової ексцизії зміни не відзначені. Під час аналізу ускладнень вагітності найбільш значущими виявились достовірні розбіжності між відсотком вагітних із загрозою переривання у перших двох групах (47,9% і 26,0% відповідно) і групою контролю (14,8%), що можна пояснити розвитком істміко-цервікальної недостатності у пацієнток, які перенесли оперативні втручання на ШМ, а також наявністю плацентарної дисфункції, підтвердженої порушеннями допплерометричних індексів.

Заключення. Сучасні деструктивні методи лікування патології шийки матки, найменш травматичними з яких є лазерна вапоризація і радіохвильова ексцизія, дозволяють вилікувати основне захворювання і зберегти як менструальну, так і генеративну функції. Враховуючи клінічну картину захворювання і встановлений діагноз, необхідно розробляти індивідуальну тактику ведення для кожної хворої, проводити активний моніторинг протягом року після операції та спостереження впродовж року після вагітності незалежно від її результату.