Порівняльні аспекти функціонального стану системи мати–плацента–плід при антенатальній гіпоксії плода

Автор(и)

  • Олена Сусідко Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Ключові слова:

система мати-плацента-плід, антенатальна гіпоксія, плодові втрати, плацентарна дисфункція

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-3-06
УДК 618.33-001.8:618.3/.36-008-07

Мета дослідження. Оцінити порівняльні аспекти функціонального стану системи мати-плацента-плід при антенатальній гіпоксії.
Матеріали та методи. Основну (1-у) групу склали 55 випадків смерті плода від антенатальної гіпоксії в термінах 23-40 тижнів при одноплідній вагітності: 55 плацент і 52 плоди (у 3 випадках розтин не вироблявся). Ці 55 найбільш складних для діагностики спостережень антенатальної загибелі плода були включені нами в 1 групу дослідження на підставі неуточненої патогенетичної ролі плаценти і неясного танатогенезу, вони склали 52% всіх антенатальних втрат. Випадки антенатальної смерті встановленої етіології - з інфекційною фетопатією, вродженими вадами розвитку, несумісними з антенатальним періодом, - з дослідження виключали, як і багатоплідну вагітність. Три групи порівняння з народженням живого новонародженого, незважаючи на загрозливі життя плода стану протягом вагітності, сформовані на підставі клінічної оцінки тяжкості плацентарної дисфункції і результату вагітності – всього досліджено 46 плацент новонароджених в термінах 25-40 тижнів при одноплідній вагітності. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, доплерометричні, кардіотокографічні та статистичні.
Результати. Компенсована плацентарна дисфункція з доношеною вагітністю і сприятливим перинатальним результатом характеризується низькими рівнями плацентарного лактогену (Ме=5,8 П) і естріолу (Ме=0,7 П) при середніх значеннях рівнях прогестерону, альфа-фетопротеїну і кортизолу, низькими біометричними параметрами плода - біпарієтальним розміром голівки (Ме=10 П), діаметром грудної клітки (Ме=15 П) і живота (Ме=10 П) при середніх значеннях довжини стегнової кістки (Ме=54,25 П) і товщини плаценти (Ме=71,3 П), найбільшою частотою затримки розвитку плода II-III ступеня і маловоддя. Вагітні даної групи наймолодші (Ме=24 роки), без переважання важкої прееклампсії в нозологічному спектрі.
Заключення. Проведена порівняльна оцінка клініко-функціональних особливостей системи мати-плацента-плід при антенатальній гіпоксії з без та з плодовими втратами. Отримані результати необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

##submission.downloads##

Опубліковано

17.10.2025

Як цитувати

1.
Сусідко О. Порівняльні аспекти функціонального стану системи мати–плацента–плід при антенатальній гіпоксії плода. par [інтернет]. 17, Жовтень 2025 [цит. за 24, Жовтень 2025];5(3):44-9. доступний у: https://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/348