Особливості патогенезу множинних гіперпластичних процесів органів репродуктивної системи

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-4-09
УДК 618.17/.5-002.18-092-039

Мета дослідження: оцінити особливості патогенезу множинних гіперпластичних процесів органів репродуктивної системи.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети обстежено 74 жінки. До основної групи увійшли 54 хворі з двома і більше гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи (міома матки, гіперплазія і поліпи ендометрія, аденоміоз, зовнішній генітальний ендометріоз, фіброзно-кістозна мастопатія). До контрольної групи включено 20 жінок з овуляторним менструальним циклом, середньою тривалістю 28,4 ± 0,8 дня. Окрім клінічних та ехографічних методів, для дослідження функції яєчників визначали вміст у крові естрадіолу на 5–7-й день менструального циклу, прогестерону – на 20–24 й день менструального циклу. Кількісне визначення в сироватці крові інсуліноподібного фактора росту-1 проводили на 5–7-й день менструального циклу з використанням твердофазного імунохемілюмінесцентного методу на автоматичних аналізаторах Immulite і Immulite 1000, Diagnostics Products Corporation (USA). Визначення в сироватці крові епідермального фактора росту, трансформуючого фактора росту-β1 (TGF-βl) і судинного ендотеліального фактора росту проводили в обидві фази менструального циклу з використанням наборів Biosourse International, Inc. Human EGF, TGF-βl, VEGF (ELISA) Biosourselnternational (Europe S.A.) на основі твердофазного імуноферментного аналізу.
Результати. У справжньому дослідженні не вдалося отримати об’єктивних даних, що вказують на зв’язок збільшення щитоподібної залози із вмістом епідермального фактора росту, TGF-βl, судинного ендотеліального фактора росту та інсуліноподібного фактора росту-1 у крові обстежених жінок. Проте судинний ендотеліальний фактор росту, що є основним фактором ангіогенезу, виявився значно підвищеним у крові жінок із множинними гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи, причому в зворотній залежності від рівня прогестерону. Подібні результати раніше в літературі не обговорювалися і співвідносяться з даними про підвищення рівня судинного ендотеліального фактора росту у жінок із синдромом полікістозу яєчників.
Висновки. Рівень судинного ендотеліального фактора росту в крові жінок із множинними гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи (199,1 ± 20,5 пг/мл) достовірно перевищує відповідний показник у здорових жінок (94,7 ± 7,0 пг/мл). Водночас існує зворотна залежність рівня судинного ендотеліального фактора росту від вмісту прогестерону в крові. Отримані дані необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.