Перинатальна патологія у жінок з репродуктивними втратами в анамнезі

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2023-02-4
УДК 618.3/7-06:618.17/.5-071.1

Перинатальні аспекти невиношування вагітності, незважаючи на успіхи у ви-вченні патогенетичних механізмів, продовжують залишатися провіднимив сучасному акушерстві. Наявність в анамнезі жінки навіть одного випадку невиношування вагітності негативно позначається на її подальшій репродуктивній функції, впливає на перебіг та результат наступної вагітності, і навітьпрегравідарна корекція виявлених порушень не завжди дозволяє досягти бажаного результату – народження здорової дитини. Питання прогнозування та профілактики перинатальних ускладнень вимагають чіткого розуміння механізму впливу загрози мимовільного викидня тапередчасних пологів на плід. Плацентарна дисфункція може мати серйоз-ні наслідки під час вагітності, впливаючи як на матір, так і на дитину. Тому дуже важливо вивчити зв’язок між потенційними групами ризику, такими, як жінки з повторними втратами вагітності в анамнезі та порушеннями функціїплаценти. Ґрунтуючись на схожості патогенезу невиношування вагітності тапорушень плацентарної дисфункції, попередні викидні в анамнезі можутьбути пов’язані з підвищеним ризиком порушень плацентарної дисфункції. Порівняння першородячих жінок, у яких в анамнезі були викидні, з контрольною групою жінок, що народжували, може привести до переоцінки ризиків, оскільки у першородячих жінок порушення плацентарної дисфункції більшпоширені, ніж у жінок, що народжували. Встановлено, що найсильніший зв’язок із прееклампсією спостерігався у пацієнтів із передчасними пологами <37 тиж гестації, а не у тих, хто народив у термін. Виявлено підвищений ризик прееклампсії при повторних втратах ва-гітності, але лише за наявності в анамнезі допоміжних репродуктивних технологій. В інших дослідженнях не вдалося виявити вищий ризик прееклампсії ужінок з повторною втратою вагітності, що можна пояснити невеликою популяцією і відсутністю чіткого визначення послідовності викиднів.Повторна втрата вагітності є недостатньо вивченою проблемою, що викликає серйозне занепокоєння пар, які намагаються створити сім’ю. Окремі пацієнтки можуть мати ізольоване безпліддя, повторні спонтанні аборти або повторні втрати у ІІ і ІІІ триместрах. Однак епідеміологічні дані свідчать про сильний взаємозв’язокміж цими несприятливими результатами. Встановлені причини повторної втрати вагітності включають гормональний дисбаланс, аномалії органів репродуктивної системи, генетичні або хромосомні аномалії, психосоціальні фактори, аутоімуннізахворювання та, можливо, імунологічну несумісність матері та плоду.