Клінічний перебіг доброякісної патології грудних залоз у жінок з різними порушеннями тиреоїдного статусу

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.1-21
УДК 618719-006.03-055.2-06:616.441-002

Мета дослідження. Вивчити особливості клінічного перебігу доброякісної патології молочних залоз у жінок із різними порушеннями тиреоїдного статусу.   

Матеріали та методи.  Для вирішення поставленої мети було обстежено 346 жінок старше 40 років. Після ретельного клінічного і лабораторного обстеження була відібрана група з 337 жінок у віці від 40 до 60 років, які були розподілені на 5 груп залежно від функціонального статусу щитоподібної залози і стану молочних залоз. Основну групу склали 254 жінки із захворюваннями щитоподібної залози, які були розділені на 3 групи з врахуванням функціонального стану щитоподібної залози. У кожній з основних груп було виділено по 2 підгрупи залежно від наявності мастопатії: I група - 105 жінок в стані еутиреозу (I A група - 69 жінок з мастопатією і I B група - 36 жінок без патології молочних залоз); II група - 92 жінки з гіпотиреозом (II A група - 69 жінок з мастопатією і II  B група - 23 пацієнтки без фіброзно-кістозної мастопатії); ІІІ група - 57 пацієнток з гіпертиреозом (ІІІ A група - 37 жінок, страждаючих фіброзно-кістозною мастопатією і ІІІ B група - 20 жінок без мастопатії). Групу порівняння склали 32 жінки з мастопатією без захворювань щитоподібної залози  (IV група). Контрольна група складалася з 51 здорової жінки без патології щитоподібної залози і молочних залоз (V група).

Результати. Вузлова форма мастопатії характеризувалася змінами, описаними вище, але що мають локальний характер у вигляді поодиноких або декількох вузлів. Пальпаторно на тлі залоз м’ягкоеластичної консистенції визначались окремі ущільнення без чітких меж, не спаяні з шкірою, що збільшуються напередодні і зменшуються після закінчення менструацій. На мамограмах визначалася картина фіброзно-кістозної мастопатії, проте зміни були більш виражені і носили локальний характер. При УЗД молочних залоз картина була ідентична. Визначалися ділянки вираженого фіброзу на тлі зниженої ехогенності. У групі порівняння (з ізольованою мастопатією) переважала кістозна (13 жінок - 44,83%) і змішана мастопатія (9 жінок - 31,03%). Біль в грудях непокоїли 16 жінок (50,0%). 56,25% пацієнток відзначали передменструальний характер болю і у 43,75% пацієнток масталгія була постійною. Галакторея спостерігалася у 14 жінок з ізольованою мастопатією (43,75%). Пальпаторно визначалися множинні кістозні утворення еластичної консистенції, досить добре відмежовані від довколишньої тканини залози. При змішаній формі пальпувалися також щільнуваті тяжисті ділянки. На мамограмі визначалися множинні прояснення частіше правильної форми з чіткими контурами діаметром від 0,28 до 4 см на тлі залозистої тканини і дифузної дукектазії, які утворювали крупнопетлистий малюнок. За наявності змішаної форми мастопатії рентгенологічну картину доповнювали гомогенні ділянки фіброзної тяжистості.

Заключення. Вірогідність розвитку дисгормональної гіперплазії молочних залоз зростала при підвищенні ступеня тяжкості тиреоїдної дисфункції (гіпо-, гіпертиреозу) і збільшенні давності захворювання щитоподібної залози (гіпо- і еутиреозу). Понад усе були схильні до дисгормональних змін молочних залоз жінки в стані гіпотиреозу. Частота фіброаденоматозу пацієнток з гіпер- і еутиреоїдної патологією щитоподібної залози була однаковою. Переважаючими формами мастопатій у жінок з гіпо- і еутиреоїдною патологією щитоподібної залози були фіброзна і змішана мастопатія. При тиреотоксикозі переважала змішана і залозиста мастопатія. Для пацієнток без патології щитоподібної залози (у групі порівняння) була характерна мастопатія з переважанням кістозного компонента і змішаний варіант фіброзно-кістозної мастопатії.