Клініко­ендокринологічні особливості гіперпроліферативних процесів матки та грудних залоз у жінок репродуктивного віку

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.1-11
УДК 618.19:618.14-007.6:618.17/.5-02:616.43/.45-039

Мета дослідження: оцінити клініко-ендокринологічні особливості гіперпроліферативних процесів матки та грудних залоз у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. У дослідження включено 180 жінок репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія і 30 здорових жінок, що не мали патології ендо- і міометрія (контрольна група). До основної групи увійшли 90 хворих, які були розподілені на 3 підгрупи: у підгрупу 1 включені хворі з поєднанням лейоміоми матки та аденоміозу (n = 30); у підгрупу 2 – хворі з лейоміомою матки у поєднанні з гіперпластичними процесами ендометрія (n = 30); у підгрупу 3 – хворі, які мають поєднання лейоміоми матки, аденоміозу і гіперплазії ендометрія (n = 30). До групи порівняння включені 90 пацієнток, які були розділені на 3 підгрупи: підгрупа А – пацієнтки з ізольованою лейоміомою матки (n = 30); підгрупу Б – з ізольованим аденоміозом (n = 30); підгрупу В – з ізольованими гіперпластичними процесами ендометрія (n = 30). До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи.
Результати. Серед 180 пацієнток з доброякісними гіперпластичними процесами матки фіброзно-кістозну хворобу грудних залоз мали 59%; дифузну форму – 66% і осередкову – 34% жінок. У контрольній групі ознак фібрознокістозної хвороби не було виявлено в жодному випадку. Фіброзно-кістозна хвороба грудних залоз достовірно частіше виявлялася у пацієнток з поєднаними гіперпластичними процесами матки – в 78,3±1,9% випадків, ніж у хворих з ізольованими проліферативними процесами матки – у 42,3±2,1% (р < 0,001). Статистично достовірною (р < 0,05) виявилася і вища частота осередковою
форма фіброзно-кістозної хвороби в основній групі, ніж у групі порівняння. Біопсію тканини грудних залоз було виконано 36 пацієнткам з осередковою формою фіброзно-кістозної хвороби. При гістологічному дослідженні біоптатів в 32% випадків виявлено проліферативну форму фіброзно-кістозної хвороби без атипії, в 68% – непроліферативну форму. У пацієнток основної групи достовірно частіше, ніж у групі порівняння виявлялася проліферативна форма фіброзно-кістозної хвороби. Відносний ризик раку грудних залоз протягом 5 років за критерієм Гейла у пацієнток 36-45 років із солітарними гіперпластичними процесами матки достовірно вище, ніж у здорових жінок групи контролю того самого віку, але нижче, ніж у пацієнток з
поєднаними гіперпластичними процесами ендо- і міометрія.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що до чинників ризику розвитку поєднаних доброякісних проліферативних захворювань ендо- і міометрія у жінок репродуктивного віку належать: наявність у пацієнтки ожиріння, захворювань серцево-судинної системи, травного тракту і гепатобіліарної системи. Хворі з проліферативною формою фіброзно-кістозної хвороби грудних залоз і поєднаними гіперпластичними захворюваннями матки належать до групи високого ризику розвитку раку грудної залози. У патогенезі поєднаних форм доброякісних гіперпластичних захворювань матки в репродуктивному віці відіграють провідну роль гормональна недостатність функції яєчників, що проявляється ановуляцією і недостатністю лютеїнової фази.