Алгоритм ультразвукового моніторингу багатоплідної вагітності з різними типами хоріальності

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-3-02
УДК 618.344-06:618.255-073.48

Мета дослідження. Розробити на впровадити алгоритм ультразвукового моніторингу багатоплідної вагітності при різних типах хоріальності.
Матеріали та методи. Робота заснована на аналізі результатів вагітності в 207 вагітних з двійнятами, з яких 137 спостерігалися з використанням розробленого алгоритму і 70 по стандартній методиці, прийнятій для одноплідної вагітності. Термін вагітності визначали від першого дня останньої менструації, враховуючи дані бімануального дослідження в жіночій консультації і ультразвукового дослідження в ранні терміни вагітності. Залежно від характеру хоріальності були виділені 2 основних групи: «Діхоріальні діамніотичні двійнята» - 146 жінок, і «Монохоріальні діамніотичні двійнята» - 61 жінка.
Результати. Активна тактика ультразвукового контролю в підгрупі 2.1 дозволила поліпшити перинатальні показники за рахунок зменшення кількості передчасних пологів і своєчасної діагностики патологічних станів внутрішньоутробних плодів у вигляді затримки розвитку плода і порушень гемодинаміки у фетоплацентарному комплексі. Тут необхідно уточнити, що причиною дострокового розродження у всіх 6 випадках в підгрупі 2.1 були ускладнення вагітності з боку матері або плодів, виникнення яких не залежить від тактики ведення вагітності і зв'язане з особливостями здоров'я матері і формування фетоплацентарного комплексу, тоді як в підгрупі 2.2 - 10 (76,9%) з 13 (100%) передчасних пологів сталися на тлі передчасного вилиття навколоплідних вод. Незважаючи на те, що ультразвуковий моніторинг стану внутрішньоутробних плодів при монохоріальній плацентації не дозволив повністю запобігти антенатальних втрат, все ж знизив їх частоту і дозволив поліпшити показники здоров'я близнят, що народилися у жінок підгрупи 2.1 проти тих же показників у жінок підгрупи 2.2. У підгрупі 2.1 в одному випадку мав місце синдром раптової смерті 2 (2,4%) плодів, що нормально розвиваються, в 37-38 тижнів, і 1 (1,2%) плід загинуло через декомпенсацію плацентарної дисфункції в 27 тижнів. У підгрупі 2.2 антенатально загинуло 5 плодів у 4 вагітних жінок: 2 плоди загинули в 30 тижнів на тлі фето-фетального трансфузійного синдрому, який не був діагностований при вагітності, і 3 плоди з ознаками затримки розвитку плода важкого ступеня загинули в 36 тижнів гестації у зв'язку з діагностикою патологічного стану, що запізнилася. У підгрупі 2.1 виписано з пологового будинку під спостереження дільничного педіатра були 54 (65,8%) дитини, 25 (30,4%) дітей були переведені для подальшого виходжування в дитячі лікарні, з них 3 (3,7%) потребували інтенсивної терапії. У підгрупі 2.2 виписано з пологового будинку під спостереження дільничного педіатра було 8 (20%) дітей, 27 (67,5%) дітей були переведені для подальшого виходжування в дитячі лікарні, з них 14 (35%) потребували інтенсивної терапії. Вказані дані мають достовірні (р<0,05) відмінності.
Заключення. Розроблений алгоритм спостереження дозволив поліпшити перинатальні результати багатоплідної вагітності. Своєчасна корекція істміко-цервікальної недостатності скоротила відсоток передчасних пологів, що призвело до поліпшення показників стану при народженні, адаптації і неврологічного здоров'я новонароджених. Крім того, рання діагностика порушень стану плода дозволила вибрати найбільш оптимальну акушерську тактику і поліпшити результат вагітності для плодів із затримкою розвитку плода.