Особливості патогенезу внутрішньоутробного інфікування

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-3-04
УДК 618.33-022.7-053.1-092-039

Мета дослідження. Вивчити особливості патогенезу внутрішньоутробного інфікування.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети були сформовані наступні групи пацієнток: в 1 групу увійшли 111 вагітних з наявністю антитіл класу G до Chlamydia trachomatis в титрі 1:5-1:40, без клінічних проявів захворювання в матері, з ознаками внутрішньоутробного інфікування з терміну вагітності 18-20 тижнів, без антибактеріальної терапії під час вагітності, обстежені в терміні 13-24 тижні і в 38-40 тижнів гестації. 2 група була представлена 45 вагітними з наявністю високоавідних антитіл класу G до Herpes simplex 1,2 без клінічних проявів якого або захворювання в матері, з ознаками внутрішньоутробного інфікування з терміну вагітності 18-20 тижнів (багатоводдя, затримка розвитку плода, потовщення плаценти, суспензія в навколоплідних водах тощо), без медикаментозної терапії під час вагітності, обстежені в терміні 38-40 тижнів гестації. 3 групу склали 45 вагітних з наявністю Candida albicans 104-106 КУО/л, без клінічних проявів інфекційного захворювання в матері, з ознаками внутрішньоутробного інфікування з терміну вагітності 18-20 тижнів (багатоводдя, затримка розвитку плода, потовщення плаценти, суспензія в навколоплідних водах тощо), без медикаментозної терапії під час вагітності, обстежені в терміні 38-40 тижнів гестації. Розродження через природні пологові шляхи в терміні гестації 38-40 тижнів. 4 група складалася з 43 вагітних з Staphylococcus aureus, без клінічних проявів інфекційного захворювання в матері, з ознаками внутрішньоутробного інфікування з терміну вагітності 18-20 тижнів (багатоводдя, затримка розвитку плода, потовщення плаценти, суспензія в навколоплідних водах тощо), без медикаментозної терапії під час вагітності, обстежені в терміні 38-40 тижнів гестації. Розродження через природні пологові шляхи в терміні гестації 38-40 тижнів. До 5 групи увійшли 157 вагітних носійок збудників mixt-інфекцій, без клінічних проявів інфекційного захворювання впродовж всієї вагітності, з ознаками внутрішньоутробного інфікування з терміну вагітності 18-20 тижнів (багатоводдя, затримка розвитку плода, потовщення плаценти, суспензія в навколоплідних водах тощо), без антибактеріальної терапії під час вагітності, обстежені в терміні 38-40 тижнів гестації. Розродження через природні пологові шляхи в терміні гестації 38-40 тижнів.
До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, лабораторні, мікробіологічні та статистичні методи. З лабораторних показників особливу увагу приділяли визначенню вміст альфа-2-мікроглбуліна, лактоферину і альбуміну в крові і навколоплідних водах.
Результати. У всіх породіль з носійством збудників перинатально значимих інфекцій в мікстах і народженні дітей з внутрішньоутробною інфекцією виявлено значиме зниження показників альбуміну в сироватці крові в порівнянні з контролем, що свідчить про наявність запальних процесів. Вміст альбуміну в навколоплідних водах породіль з мікст-носійством збудників перинатально значимих інфекцій було аналогічним вмісту при моно-носійстві вивчених збудників інфекцій в підгрупах, де обов'язково були антитіла до Her. Simplex, а також St. Aureus або Can.albicans, проте, якщо при моно-носійстві IgG антитіл до Chlamydia trachomatis підвищення рівня білка було багатократним, то при мікстах збудників інфекції ці зміни фактично були відсутні. При аналізі кожен з варіантів мікста виявлено, що найбільш значні зміни спостерігалися при міксті Candida albicans з носійством IgG Herpes simplex 1,2 або Chlamydia trachomatis. Аналогічно і при аналізі змішаних груп найзначніші зміни зафіксовані у разі, коли у складі мікста обов'язково був Candida albicans. В цілому, рівні альбуміну в навколоплодових водах при носійстві мікстів збудників перинатально значимих інфекцій були підвищені при носійстві всіх збудників, окрім Staphylococcus aureus.
Заключення. Носійство збудників в мікстах вносить корективи до патогенезу процесів, що відбуваються при моно-носійстві збудників інфекцій. Особливо помітно це при порівнянні моно-мікст-носійства Chlamydia trachomatis. Проте в цілому, зміни показників імунорегуляторних білків у вагітних і породіль при ризику народження дітей з внутрішньоутробним інфікуванням при мікст-носійстві аналогічні таким при моно-носійстві, тому можуть бути використані в клінічній практиці для прогнозу внутрішньоутробного інфікування, ускладненого інфекційним процесом перебігу раннього неонатального періоду в новонародженого.