Медико­соціальні особливості у жінок після субтотальної гістеректомії

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-3-08
УДК 618.14-089.873-089.853-031:611.67]-058-039

Мета дослідження. Оцінити медико-соціальні особливості у жінок після субтотальної гістеректомії.
Матеріали та методи. Для визначення медико-соціальних особливостей було проведене обстеження 100 жінок зі збереженим менструальним циклом у віці від 40 до 50 років, в яких в умовах гінекологічного стаціонару проводилася субтотальна гістеректомія. З них у 50 жінок субтотальна гістеректомія поєднувалася з тубектомією – ці пацієнтки склали основну групу, до групи порівняння увійшли 50 жінок, в яких маткові труби були збережені. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, соціальні, лабораторні та інструментальні методи.
Результати. Проведений аналіз оперативного втручання у жінок досліджуваних груп. Найчастіше показанням до операції з'явилася міома матки з геморагічним синдромом в 25 (50,7±4,3%) в основній групі і в 27 (54,4±4,7%) в групі порівняння. Великий розмір пухлини з порушенням функції сусідніх органів був показанням до операції у 6 (12,6±1,2%) жінок основної групи і у 5 (9,8±2,8%) жінок в групі порівняння. Розвиток больового синдрому у хворих з міомою матки за відсутності ефекту від консервативної терапії служили показанням до оперативного лікування в 9 (17,9±1,3%) в основній групі і в 7 (13,4±1,2%) в групі порівняння. Швидке зростання пухлини, що вимагає оперативного втручання, виявлене в 5 (8,9±0,5%) хворих основної групи і в 7 (13,4±1,2%) в групі порівняння. Аденоміоз, що супроводжується больовим і геморагічним синдромом, був показанням у 3 (5,9±0,2%) жінок основної групи і у 3(6,3±0,3%) жінок в групі порівняння. Рецидивуюча гіперплазія ендометрія послужила показанням до оперативного лікування у 2 (3,7±0,4%) жінок в основній групі і в 1 (2,6±0,2%) в групі порівняння.
Заключення. Результати проведених досліджень свідчать, що у жінок після субтотальної гістеректомії мають місце медико-соціальні особливості при оцінці рівня соматичної та супутньої генітальної патології, репродуктивної функції на методів попереднього лікування. Встановлені медико-соціальні особливості необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.