Особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із різними соматотипами та віком перших пологів

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2026-01-2
УДК 618.5-055.25-036-02:616-053.31-039:612.014.5

Мета дослідження: оцінити особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із різними соматотипами та віком перших пологів.
Матеріали та методи. Для виконання поставлених завдань були обстежені 104 вагітні віком від 19 до 38 років на ранніх термінах гестації з різними типами статури. Були проведені соматометрія і соматотипіювання, гормональні дослідження. З обстежених жінок 29 (27,9 %) були макросоматичного типу статури, 47 (45,2 %) – мезосоматичного, 28 (26,9 %) – мікросоматичного. З них 62 (59,6 %) жінки були первородящими, а 42 (40,4 %) – повторнородящими. Вивчені особливості перебігу пологів та стан новонароджених. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні та інструментальні методи.
Результати. Коефіцієнт кореляції Пірсона виявив зв’язок між жировою масою ма тері та індексом Кетле новонародженого (r = 0,35; Р = 0,05), обводом голівки новонародженого (r = 0,39; Р < 0,05), між м’язовою масою матері та обводом грудей новонародженого (r = 0,37; Р < 0,05) у представниць макросоматичного типу статури. Коефіцієнт кореляції Спірмена виявив середню зв’язаність між жировою масою матері і довжиною тіла новонародженого (r = 0 > 37; Р < 0,05), обводом голівки новонародженого (r = 0,43; Р < 0,05). У групі пацієнток мезосоматичного типу статури в першому чиннику (46,7 %) найбільші факторні навантаження мали жирова маса матері, індекс Кетле новонародженого. Коефіцієнт кореляції Пірсона виявив зв’язок між балами соматотипіювання матері та індексом Кетле новонародженого (r = 0,33; Р = 0,05), обводом грудей
новонародженого (r = 0,32; Р = 0,05); між жировою масою матері та індексом Кетле новонародженого (r = 0,35; Р < 0,05), обводом грудей новонародженого (r = 0,34; Р < 0,05); між м’язовою масою матері та індексом Кетле новонародженого (r = 0,34; Р < 0,05) у представниць мезосоматичного типу статури. Ранговий коефіцієнт кореляції виявив зв’язаність між жировою масою матері та індексом Кетле новонародженого (r = 0,32; Р < 0,05), обводом грудей новонародженого (r = 0,3; Р = 0,05); між м’язовою масою матері та індексом Кетле новонародженого (r = 0,33; Р < 0,05).
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що найчастіше передчасні пологи (14,3 %), невчасне вилиття навколоплідних вод (28,6 %), слабкість пологової діяльності (10,7 %), кровотеча в послідовому періоді (7,1 %) спостерігалися у жінок мікросоматичного типу. Рівень абдомінального розродження в групі жінок мікросоматичного типу становив 25,0 %, у пацієнток макросоматичного типу – 17,2 % і мезосоматичного – 10,6 %. Найбільш високі показники маси тіла, вагово-ростового індексу були в новонароджених матерів мезосоматичного типу статури, найбільш низькі – у дітей, що народилися від матерів мікросоматичного типу. У стані асфіксії народилося найменше число дітей матерів мезосоматичного типу – 10,6 %, проти 21,4 % і 17,2 % у жінок мікросоматичного і макросоматичного типу відповідно. Отримані нами результати необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.