Реабілітація жінок після артифіціальних абортів

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2026-02-6
УДК 618.39-085-089.888.14-036.82

Мета дослідження: розробити та впровадити комплекс реабілітаційних заходів у жінок після артифіціальних абортів.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стала група жінок у кількості 540 осіб після штучного переривання вагітності. Пацієнтки були розподілені на дві групи. До основної увійшли 510 досліджуваних жінок, яким переривання вагітності проводили з подальшим викликом пацієнток. Частині жінок (n = 30) проводили загальноприйняте гормональне дослідження. На підставі аналізу медичної документації та диспансерного обстеження жінок основної групи виявлено частоту дисгормональних захворювань грудних залоз після медичного аборту, оцінювалося значення факторів ризику. З урахуванням отриманих даних сформували дослідну групу жінок (n = 30) для реабілітації з найбільш високим ризиком розвитку дисгормональних захворювань грудних залоз (ДЗГЗ) після медичного аборту. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні та інструментальні методи.
Результати. При вивченні гормонального статусу виявлено, що концентрація естрадіолу зростає паралельно зі збільшенням ступеня дисплазії. На противагу цьому рівень прогестерону, основного антагоніста естрогенів, що пригнічує проліферативно-диспластичні процеси, неухильно знижується в міру збільшення ступеня дисплазії епітелію. Аналіз характеру порушень продемонстрував, що з поглибленням ступеня дисплазії наростає кількість хворих з ановуляторними циклами та вкороченою лютеїновою фазою і зменшується кількість хворих з порушеннями гіпогормонального характеру. Ґрунтуючись на циклічності менструальної функції, що характеризується зміною проліферативних та секреторних процесів, ми застосували поєднання естрогенів та прогестинів для лікування проліферативних дисплазій, що поєднуються з гіпогормональним синдромом, тобто недостатністю обох фаз менструального циклу. Призначення циклічної гормонотерапії у фізіологічних дозах чинить регулюючий вплив на гонадотропну функцію гіпофіза та здійснює замісний ефект.
Висновки. Профілактичне застосування після медичного аборту гомеопатичного або гормонального препаратів достовірно знижує ризик виникнення ДЗГЗ (р < 0,05), а отже, реабілітація – профілактика ДЗГЗ після медичного аборту є виправданим і необхідним заходом. Якщо призначення гормонального препарату жінці після переривання вагітності неможливе у зв’язку з наявністю екстрагенітальної патології або небажанням жінки піддаватися гормональній терапії, то гомеопатичний препарат є препаратом вибору в цьому випадку.