Особливості ендокринологічного та імунологічного статусу при гінекологічній захворюваності у жінок із дисплазією сполучної тканини

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-3-10
УДК 618.1-018-007.17:616.43/.45-07:612.017]-039

Мета дослідження. Вивчити особливості ендокринологічного та імунологічного статусу при гінекологічній захворюваності у жінок із дисплазією сполучної тканини.
Матеріали та методи. Для реалізації поставленої нами мети було проведено обстеження і лікування 688 пацієнток репродуктивного, пре- і постменопаузального періодів. Відповідно до мети і завдань дослідження в справжню роботу були включені чотири групи хворих, в кожній з яких виділяли групу з дисплазією сполучної тканини і без неї. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні (імунологічні), інструментальні та статистичні методи.
Результати. При порівняльному аналізі показників імунного статусу у пацієнток з дисплазією сполучної тканини і без неї, можна зробити виводи, що результати IgG і IgA в обох групах практично не відрізняються. Рівні IgМ трохи вище у жінок з дисплазією сполучної тканини. Найбільш значимі відмінності є при порівнянні результатів IgЕ, циркулюючі імунні комплекси, С3- і С4-компоненти комплементу. Кількість IgE у пацієнток репродуктивного періоду з патологією сполучної тканини майже в 1,5 разу більше, ніж у пацієнток без дисплазії сполучної тканини. У жінок пре- і постменопаузального періодів з дисплазією сполучної тканини окрім достовірного підвищення рівня IgЕ наголошується підвищення кількості циркулюючих імунних комплексів в 1,8 разу, зниження С3- С4-компонентов комплементу відповідно в 1,8 і 1,5 разів.
Заключення. При незначних змінах в показниках імунного статусу немає необхідності в призначенні імуномоделюючої терапії. І лише при значних змінах і в разі погіршення показників імунного статусу в ході динамічного спостереження необхідно вирішувати питання про призначення імунних препаратів. Отримані дані необхідно враховувати при розробці алгоритму лікувально-профілактичних заходів.